Цей Закон регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та бойових припасів, і спрямований на захист життя та здоров’я громадян, власності, охорону громадського порядку і громадської безпеки, природи  і  природних  ресурсів,  зміцнення  міжнародного співробітництва в боротьбі  зі  злочинністю  та  незаконним розповсюдженням зброї.

 

 Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

 

У цьому  Законі спеціальні терміни вживаються в такому значенні:

 

— Підприємства,  що мають особливі статутні завдання, — підприємства, установи та організації,  незалежно  від  форм власності, яким чинним законодавством України дозволено володіння чи користування зброєю для виконання виробничих, охоронних або інших пов’язаних з обігом зброї функцій.

— Зброя  —  пристрої,  прилади  і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі, подачі звукового чи світлового сигналу, які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення.

— Основні частини зброї — частини зброї, що визначають її функціональне призначення і підлягають клеймуванню та нумеруванню на виробництві.

— Вогнепальна зброя — зброя, в якій снаряд приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду пороху чи іншої пальної суміші.

— Стрілецька вогнепальна зброя — вогнепальна зброя, калібр ствола якої не перевищує 20 міліметрів.

— Нарізна вогнепальна зброя — вогнепальна зброя, що має спіральні нарізи у направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби.

— Гладкоствольна вогнепальна зброя — це вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, гладкоствольні рушниці із свердловиною “парадокс” із нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, гладкоствольні рушниці  із свердловиною “сюпра”.

— Вогнепальна комбінована зброя — вид зброї,  що  одночасно  поєднує  нарізні та  гладкі  стволи  або має при гладкому каналі ствола нарізне  свердління біля дульного зрізу.

— Бойові припаси – патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони для гладкоствольних мисливських рушниць, патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, інші пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої чи іншої цілі.

— Пневматична зброя — зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом (кулею), що приводиться в рух  енергією стиснутих газів або повітря.

— Холодна зброя — зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м’язової сили людини або механічної енергії;

— Сигнальна зброя – зброя, конструктивно призначена тільки для подання світлових, димових або звукових сигналів.

— Бойова ручна стрілецька зброя — зброя, що перебуває на  озброєнні Збройних Сил України та інших військових формувань і призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань з метою забезпечення виконання покладених на них функцій;

— Службово-штатна зброя. Службово-штатною зброєю вважається короткоствольна нарізна (крім автоматичної), довгоствольна нарізна (крім автоматичної), глад­­­коствольна  довгоствольна зброя,  нарізна мисливська, придбана  в порядку,  встановленому цим Законом та  іншими законодавчими актами України, міністерствами, іншими центральними органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, що мають особливі статутні  завдання,  для озброєння особового складу охорони,  своїх працівників,  посадових осіб,  яким згідно із законодавством та  видом  діяль­­­ності дозволено користуватися зброєю.

— Цивільна  зброя — зброя, призначена для використання громадянами з метою самооборони, полювання й зайняття спортом.

— Антикварна (історична) зброя – зброя попередніх епох або зброя, знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України та інших військових формувань до якої не виготовляються бойові припаси, її сучасні репліки (ново роби) які використовуються для колекціонування та експонування.

— Музейна зброя – зброя, яка має художнє, історичне, наукове, культурне значення і належить до державної частини Музейного фонду України.

— Газова зброя — вид ствольної зброї (пістолети і револьвери калібром до 12 мм), призначеної для тимчасового ураження живої цілі на обмеженій відстані або площі речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії.

— Несанкціонована зброя – зброя, яка не відповідає встановленим стандартам та технічним умовам заводів чи фірм виробників і може бути цілком саморобною, переробленою із стандартної зброї або виготовленою з виробів, які раніше не були вогнепальною зброєю.

— Промислове виробництво зброї – законне виготовлення зброї спеціальними підприємствами і фірмами — виробниками в умовах технічно оснащеного промислового виробництва з дотриманням вимог державних стандартів і визначених технічних умов.

— Кустарне виробництво зброї – виготовлення зброї майстрами — зброярами  в умовах законного промислу в кустарних майстернях, яка за своїми характеристиками близька до промислової зброї, але за конструкцією, розмірами і зовнішнім оформленням  не відповідає жорстким стандартам.

— Несанкціоноване виробництво зброї – виготовлення зброї особами, які не займаються законною офіційною діяльністю з виготовлення зброї, без дотримання будь — яких стандартів і технічних умов цілком саморобним способом з використанням окремих деталей і частин промислової і кустарної зброї або переробки саморобним шляхом промислової чи кустарної зброї, у якій замінені деякі деталі чи вузли, внаслідок чого вона набула нових характеристик, а також переробки саморобним шляхом виробів, що не були вогнепальною зброєю.

— Обіг зброї — виробництво, ремонт, реалізація, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, облік, вилучення, знищення, колекціонування, експонування, нагородження, передача,  спадкування, дарування, перевезення, експорт, імпорт, ввезення,  транзитне перевезення та вивезення з території України зброї та її основних частин.

— Виробництво зброї та боєприпасів – це винаходження, розробка, виготовлення, зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них відповідно до отриманих ліцензій.

— Реалізація зброї – торгівля зброєю, основними частинами до неї, бойовими припасами відповідно до отриманих ліцензій та  на підставі виданих дозволів, відчудження зброї.

— Ремонт зброї — це лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни,  відновлення  або відповідної обробки спрацьованих деталей.

— Зберігання зброї (боєприпасів) — володіння ними у місці, що не знаходиться безпосередньо при особі.

— Носіння зброї — носіння зарядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання.

— Перевезення  (перенесення)  зброї  та  боєприпасів  — транспортування їх як багажу або разом із собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї.

— Стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї — зброя у розрядженому, розібраному стані.

— Застосування зброї — здійснення умисного  прицільного пострілу або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо.

— Сертифікація зброї і бойових припасів — підтвердження уповноваженими    державними    органами   відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов’язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.

Міжвідомча спеціалізована експертна комісія, що має певні завдання – розгляд зразків зброї, яка надійшла від органів внутрішніх справ, спадкоємців, після ліквідації підприємств, від громадян тощо.

Стаття 2. Класифікація зброї

 

Залежно від тактико-технічних даних,  призначення і способу виго­­­товлення вся зброя поділяється на такі види:

За призначенням

1. Бойова ручна стрілецька

2. Службово-штатна

3. Цивільна:

а) мисливська

б) спортивна

в) самооборони

4. Музейна, антикварна (історична)

За видом

1. Вогнепальна

2. Холодна

3. Газова

4. Пневматична

За способом виготовлення

  1. Промислова
  2. Кустарна
  3. Несанкціонована

Зазначена класифікація є загальною і в свою чергу може поділятися на більш дрібні види, типи, системи, моделі, зразки зброї (крім несанкціонованої), вказані в  Державному збройовому кадастрі України.

Стаття 3. Державний збройовий кадастр

 

Державний збройовий кадастр — офіційний збірник систематизованих відомостей про зброю і бойові припаси, обіг яких дозволений на території України.

Державний збройовий кадастр ведеться  уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом з метою контролю за дотриманням правил обігу зброї та забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про належність конкретних зразків зброї до окремих видів зброї, а також результати їх сертифікації.

Порядок створення і ведення Державного збройового кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державний збройовий  кадастр перевидається один раз на три роки.

Види зброї та бойових припасів, які занесені до Державного збройового кадастру, не потребують повторних випробувань і сертифікації.

У разі відповідності результатів випробувань необхідним вимогам результати заносяться до Державного збройового кадастру не пізніше двох тижнів, з дня їх затвердження.

Уповноважений Кабінетом Міністрів України орган із сертифікації два  рази  на  рік  публікує систематизовані відомості про внесення змін і доповнень до Державного збройового кадастру.  

 

Стаття 4. Сертифікація зброї та бойових припасів

Обов’язковій сертифікації підлягають усі види зброї та бойових припасів, які виготовлені в Україні відповідно до вимог Державного стандарту України чи ввезені в Україну з інших країн. Унікальні зразки антикварної (історичної) зброї за визначенням експертів вносяться до Державного реєстру національного культурного надбання України.

  Сертифікація зброї та бойових припасів проводиться уповноваженим Кабінетом міністрів України органом у порядку та відповідно до вимог, установлених чинним законодавством України.  Сертифікація  зброї  та бойових припасів здійснюється за заявками виробників чи осіб, що ввозять зброю та бойові припаси на територію України з метою її реалізації, протягом тридцяти днів після подання необхідних документів.

Кожний ввезений вид зброї повинен мати сертифікат тієї країни, в якій ця зброя виготовлена. Ввезення зброї та боєприпасів з інших країн для проведення їх сертифікації здійснюється відповідно до статті 13 цього Закону.

Орган, якому доручено проведення випробування зброї та боєприпасів, підтверджує офіційним сертифікатом технічні характеристики кожного виду визначеної зброї.

Реалізація ввезеної зброї дозволяється тільки в тому випадку, якщо всі параметри, наведені в поданому сертифікаті, відповідають чинному законодавству України.

Не підлягає додатковій сертифікації вогнепальна зброя, яка ввозиться з країн – членів Постійної Міжнародної Комісії /ПМК/ Брюсельської конвенції (CIP), які взаємно визнають випробувальні клейма ручної вогнепальної та газової зброї після випробування на міцність і гарантують, що зброя відповідає вимогам безпеки. 

 

 Розділ ІІ. Основи обігу зброї та боєприпасів до неї

 

Стаття 5. Порядок обігу зброї та бойових припасів

 

Порядок обігу  зброї та бойових припасів встановлюється  і регулюється цим Законом, іншими законодавчими актами, а  також  постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими уповноваженими державними органами.

Встановлені правила обігу зброї поширюються також на її основні частини.

 

Стаття 6. Обмеження обігу зброї

 

На території України забороняється:

 

1) обіг зброї та бойових припасів не внесених до Державного збройового кадастру (крім несучасної зброї);

2) конструктивна переробка власником службово-штатної або цивільної зброї та бойових припасів до неї, після якої змінюються їхні балістичні та інші технічні характеристики;

3) обіг несанкціонованої зброї, а також вкладних до гладкоствольної мисливської зброї нарізних стволів;

4) реалізація поза спеціалізованими збройовими  магазинами будь якої пневматичної зброї;

5) обіг зброї, що своєю формою імітує безпечні предмети;

6) обіг вогнепальної довгоствольної гладкоствольної зброї загальною довжиною менш як 800 мм і довжиною ствола зі ствольною коробкою менш як 500 мм, а також такої, що має конструкцію, яка дозволяє складати або розбирати її у такий спосіб, що при цьому не втрачається здатність здійснення пострілу;

7) встановлення  на службово-штатній та цивільній зброї пристроїв для безшумної стрільби і нічних прицілів, які знаходяться на озброєнні  Збройних Сил України та інших військових формувань;

8) зберігання та використання за  межами  спортивних  об’єктів  і  придбання громадянами вогнепальної спортивної нарізної зброї, холодної метальної зброї, пневматичної зброї кінетичною енергією 7,5 Дж і більше, крім випадків, передбачених чинним законодавством;

9) пересилання зброї, крім антикварної зброї та її реплік;

10) носіння зброї громадянами під час проведення масових публічних заходів;

11) носіння з  метою  особистого  захисту  холодної  і вогнепальної довгоствольної зброї, за винятком осіб, яким таке право надане чинним законодавством, крім антикварної зброї та її реплік;

12) придбання, зберігання і використання громадянами бойових припасів до бойової ручної стрілецької зброї, зі шротовими  зарядами  до пістолетів і револьверів, а також патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які не пройшли відповідної сертифікації;

Забороняється також без необхідності доставати зброю та публічно її демонструвати, передавати зброю іншим особам, які не є її власниками не мають права на придбання, зберігання носіння та використання зброї.

 

Стаття 7. Виробництво зброї та боєприпасів, ремонт зброї

 

Виробництво зброї, її вузлів, частин, їх складання, переробка чи  ремонт  з метою відновлення втрачених вражаючих властивостей та    бойових припасів, їх компонентів, а також реалізація зброї, її вузлів і частин, бойових припасів  та їх компонентів  здійснюються підприємствами,  організаціями та  громадянами на підставі ліцензій,  що видаються Кабіне­­­том Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Кожна одиниця зброї повинна пройти сертифікаційні випробування на відповідність вимогам безпеки ПМК Брюссельської конвенції з обов’язковим нанесенням відповідних клейм і видачею сертифіката в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Виготовлення, ремонт і реалізація зброї,  бойових припасів без відповідних ліцензій не допускається.

Виробництво, ремонт і реалізація окремих видів зброї здійснюються   в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Спорядженням патронів до мисливської вогнепальної гладкоствольної зброї можуть займатися власники такої зброї для особистого користування за наявності дозволу на її зберігання і носіння.

Бойова ручна стрілецька зброя та бойові припаси до неї виготовляються за  заяв­­­ками  Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, а також державних органів, що здійснюють постачання такої зброї іншим державам, на  державних підприємствах у порядку, встановленому цим Законом та  законодавством України.

Стаття 8. Реалізація вогнепальної зброї та бойових припасів до неї

 

Порядок реалізації бойової ручної стрілецької зброї для Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, та бойових припасів до неї визначається Кабінетом Міністрів України.

Реалізацію службово-штатної та цивільної зброї і бойових припасів до неї здійснюють суб’єкти господарювання, які мають відповідну ліцензію.  Порядок  і  умови  реалізації  цивільної  та службово-штатної зброї визначаються чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами України.

 

Стаття 9. Суб’єкти, що мають право на придбання зброї

 

Право на  придбання  відповідних видів зброї і бойових припасів на території України мають:

— державні органи;

— підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності, для озброєння осо­­­бового складу охорони, своїх працівників і посадових осіб, яким згідно із законодавством та видом  діяльності  дозволено  користуватися  зброєю (далі — підприємства, установи і організації, що мають особливі  статутні завдання);

— суб’єкти, які згідно з чинним законодавством займаються виробництвом, ремонтом, реалізацією зброї та бойових припасів, утриманням стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, та інші суб’єкти,  яким таке право надане чинним законодавством;

— спортивні та мисливські організації;

— (юридичні і фізичні особи), музейні заклади державної та комунальної форм власності, що експонують колекції зброї, установи культури, які використовують зброю під час теле — кінозйомок чи проведення циркових вистав за участю хижих звірів;

— громадяни України;

— іноземні громадяни та іноземні юридичні особи в порядку, визначеному цим Законом.

Посадові особи, які підлягають державному захисту відповідно до законодавства України, мають право отримувати в тимчасове користування службово-штатну зброю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

 

Стаття 10. Придбання службово — штатної  зброї

Придбання у власність службово-штатної зброї підприємствами з особливими статутними завданнями здійснюється на підставі дозволів, які видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів органами строком на шість  місяців.

Дозволи на придбання службово-штатної зброї видаються тільки тим суб’єктам, які створили всі необхідні умови для надійного зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, стали об’єктом дозвільної системи і отримали вiдповiднi лiцензiї на право виконання своїх статутних завдань, пов’язаних із використанням вогнепальної зброї та бойових припасів до неї.

Дозвіл на придбання видається тільки на ту кількість зброї та бойових припасів, його види і системи, які передбачені табельним положенням суб’єкта, його ліцензією і нормативними актами, що затверджені Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Продовження строку дії дозволу на право придбання зброї та боєприпасів здійснюють відповідні органи на той строк, який зазначений у дозволі.

Заява на продовження строку дії дозволу подається до територіального уповноваженого органу за 10 діб до закінчення попереднього строку дії дозволу.

Порядок придбання службово-штатної зброї та бойових припасів до неї встановлюється  Кабінетом Мiнiстрiв України або уповноваженим ним органом.

Посадові особи, які підлягають державному захисту відповідно до законів України, мають право отримувати в тимчасове відповідальне користування службово-штатну зброю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України при обов’язковому проходженні курсів по користуванню зброєю та боєприпасами до неї.

 

Стаття 11. Придбання цивільної зброї

 

Громадяни України набувають право на придбання цивільної зброї та бойових припасів до неї за наявності дозволу на зброю, передбаченого цією статтею, що видається окремо на кожен з наступних видів зброї:

— на  вогнепальну  гладкоствольну  мисливську  зброю  і бойові припаси до неї, газові  пістолети  і   револьвери, патрони до яких заряджені речовинами сльозо­­­точивої та  дратівної дії, пістолети і револьвери вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, — громадянам України, які досягли 18 — річного віку;

— на вогнепальну комбіновану і нарізну мисливську зброю із 25 — річного віку.

Дозволи на придбання зброї видаються громадянам терміном  на  три  місяці після  проведення з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування. Організація такого навчання покладається на Міністерство внутрішніх справ України.

Для отримання дозволу на придбання зброї громадянин зо­­­бов’язаний подати  в  орган внутрішніх справ за місцем проживання заяву  за встановленою формою, довідку (висновок) медичного закладу  про те,  що за станом здоров’я він може  володіти зброєю, довідку про проходження навчання, а також документи,  які посвідчують особу громадянина та підтверд­­­жують оплату послуг щодо видачі дозволу.

Придбання і зберігання громадянами холодної зброї, обіг якої не заборонений цим Законом, відповідного  дозволу не потребує.

 

Стаття 12.  Придбання, ввезення та вивезення   зброї бойових припасів  іноземцями

 

Іноземці мають право на придбання цивільної зброї бойових припасів за дозволами, що видаються органами внутрішніх справ  на підставі клопотань дипломатичних представництв або консульських ус­­­танов держав,  громадянами яких вони є, а також міністерств та  інших  центральних  органів виконавчої влади України за умови вивезення такої  зброї з України не пізніше ніж через 5 днів після її придбання.

Іноземці, які отримали посвідки на постійне проживання в Україні,  мають право на придбання  зброї  в порядку, встановленому для громадян України.

Мисливська та спортивна зброя може ввозитися іноземцями в Україну  за  наявності  відповідного  дозволу органів внутрішніх справ та угоди  про полювання,  укладеної з мисливськими господарствами  або  запрошення  міністерств, інших центральних органів виконавчої влади для участі у  спортивних змаганнях.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,  що зап­­­рошують іноземців для участі в полюванні чи спортивних змаганнях,  зо­­­бов’язані забезпечити надійне зберігання зброї та бойових припасів, що  ввозяться.

Така зброя повинна бути вивезена з України в термін, встановлений  зазначеною угодою чи запрошенням.

Порушення терміну  вивезення  іноземцями зброї з України тягне за  собою конфіскацію зброї та бойових припасів до неї в порядку, встанов­­­леному законодавством України.

Забороняється ввезення на територію  України та використання всіх видів, типів і моделей зброї іноземцями для забезпечення особистої безпеки, захисту життя і здоров`я інших громадян, їх власності, супроводження вантажів та для інших  цілей, не передбачених цією статтею, якщо це не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та законодавством України.

 

Стаття 1З. Дозвіл на зброю

 

Право на придбання зброї суб’єкти, зазначені в статті 9 цього Закону (крім Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів), набувають після одержання ними дозволу на зброю, що видається на кожний її вид із зазначенням конкретної кількості одиниць, у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Дозвіл на зброю видається органами внутрішніх справ за місцем проживання фізичної особи чи за місцезнаходженням юридичної особи    протягом одного місяця з дня подання необхідних документів.

Якщо заявнику відмовлено в дозволі на зброю, то в місячний термін він має бути повідомлений про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення.

У разі придбання зброї та бойових припасів з метою їх подальшої реалізації дозволи на ввезення для проведення сертифікації (без права реалізації) та вивезення за межі України видаються органами внутрішніх справ терміном на шість місяців протягом десяти днів з дня подання  необхідних  документів.  Після отримання позитивних результатів сертифікації ввезена зброя може бути реалізована в загальному порядку. У разі негативних результатів зброя та бойові припаси мають бути вивезені з України в десятиденний термін з дня отримання результатів з повідомленням про це Міністерства внутрішніх справ.

 

Стаття 14. Відмова у видачі та анулювання дозволу на зброю

 

Дозволи на зброю не видаються, а видані дозволи анулюються за наявності:

1) довідки (висновку) медичної установи про те, що особа за станом здоров’я не може володіти зброєю;

2) рішення суду про визнання громадянина  недієздатним, обмежено дієздатним чи безвісти відсутнім;

3) відомостей про систематичні порушення особою правил обігу зброї, громадського порядку, перебування на обліку та лікуванні від алкоголізму, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря;

4) вироку суду про засудження особи до позбавлення волі;

5) непогашеної або не знятої в установленому порядку з особи судимості  за  тяжкі  злочини, а також злочини, скоєні із застосуванням зброї чи вибухових пристроїв;

6) ухвали суду про направлення для відбування покарання у вигляді позбавлення волі осіб,  умовно засуджених, засуджених з відстрочкою виконання вироку або ухва­­­ли суду  про  заміну невідбутного  строку виправних робіт покаранням у  вигляді позбавлення волі.

Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відмову у видачі дозволу чи його анулюванні може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Стаття 15. Продовження терміну дії дозволу на зброю

 

Продов­­­ження терміну дії дозволів здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі.

Підставами для відмови у продовженні терміну дії дозволу на зброю можуть бути:

— неподання заявником усіх необхідних документів або подання відомостей, що не відповідають дійсності;

— відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту, реалізації, обліку чи зберігання зброї і  бойових припасів або незабезпечення цих умов.

Відмова в продовженні терміну дії дозволу може бути оскаржена до суду в установленому законом порядку.

 

Стаття 16. Зупинення дії дозволу на зброю

 

У разі  порушення  кримінальної  справи  щодо особи,  яка є власником зброї,  її умовного засудження або засудження до позбавлення  волі  з  відстрочкою виконання вироку чи до виправних робіт дія дозволу на зберігання  і  носіння  зброї  зупиняється до винесення судом виправдовувального  вироку або на період іспитового строку,  чи на строк відстрочки  вико­­­нання вироку чи виправних робіт.

Особа, щодо якої було прийнято рішення про призупинення дії дозволу на зброю, повинна здати дозвіл, зброю та бойові припаси до неї на тимчасове зберігання до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У разі ухилення від здачі вищезазначених предметів, останні можуть бути вилучені у примусовому порядку з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Після усунення підстав для призупинення дії дозволу на зброю орган внутрішніх справ повертає зброю, бойові припаси і дозвіл на зброю власнику.

Зупинення дії дозволу може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.

 

Стаття 17. Припинення дії дозволу на зброю

 

Дія дозволу на зброю припиняється у разі:

1) закінчення терміну дії, на який його було видано, у разі непродовження в порядку, встановленому цим Законом;

2) припинення  постійного  місця проживання  власника  на території України;

3) конфіскації чи оплатного вилучення зброї та бойових припасів на підставі вироку  суду  або  постанови  органу, уповноваженого   розглядати  справи  про  адміністративні правопорушення;

4) ліквідації підприємства,  установи,  організації  або припинення трудових відносин, у зв’язку з якими було видано дозвіл на зброю;

5) смерті власника зброї.

У разі припинення дії дозволу на зброю  власник  або спадкоємець зобов’язаний реалізувати зброю та боєприпаси до неї у визначеному порядку в місячний термін.

При невиконанні  вказаної  вимоги  винні  особи  несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Припинення дії дозволу може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.

 

Стаття 18. Реєстрація зброї

 

Придбана зброя  реєструється  в  день  реалізації  суб’єктами господарювання, що згідно з отриманою ліцензією займаються реалізацією зброї з наступним повідомленням необхідних даних органу внутрішніх справ у  порядку  та  за  формою, встановленими Міністерством внутрішніх справ України.

Придбана громадянами  зброя підлягає реєстрації у відповідному ор­­­гані внутрішніх справ у десятиденний термін з дня її придбання.

Реєстрація і видача дозволу на зберігання, носіння зброї проводиться у двотижневий термін з моменту подачі заяви та документів, які підтверджують законність придбання зброї.

Дозвіл на  зброю  видається  на  кожну одиницю зброї відповідного виду строком на 3 роки. Заява громадянина про отримання дозволу на кілька одиниць зброї повинна  містити  обґрунтування  такої необхідності.

Якщо цивільна зброя придбана з метою самозахисту чи занять спортом, то у дозволі на зброю ставляться позначки відповідно “Без права полювання”, “Використання тільки на спортивних спорудах”.

Використання холодної клинкової мисливської зброї здійснюється громадянами на підставі дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї.

Бойові припаси до цивільної зброї придбаваються громадянами на підставі відповідних дозволів на зберігання і носіння зброї.

Юридична особа, що  придбала  службово — штатну зброю, за винятком зброї військових  формувань  та  зброї,  придбаної  суб’єктами підприємницької  діяльності  для реалізації, а також зброї, ввезеної для проведення сертифікації, повинна зареєструвати її в органах внутрішніх справ не пізніше десяти днів з дня придбання відповідно до цієї статті. Термін реєстрації відомчої зброї — три дні з моменту подання необхідних документів. До органу внутрішніх справ подається заява та інші документи, які підтверджують законність придбання зброї.

 

Стаття 19. Користування зброєю та її застосування

 

Державні органи,  підприємства,  установи,  організації, посадові особи та громадяни користуються зброєю відповідно до її цільового призначення на підставі дозволу на зброю.

Громадяни мають право застосовувати зброю для необхідної оборони від злочинних та інших протиправних посягань, затримання злочинців  та  в  разі  крайньої  необхідності у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.

Зброя застосовується  громадянами  як  крайній захід  для:

захисту від злочинних посягань на життя і здоров’я, житло та май­­­но — своє власне чи інших громадян;

захисту від  збройового нападу   на  приміщення  організації,  установи  чи  суб’єкта господарювання, де вони працюють;

затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчи­­­нити опір,  з наступною передачею її  працівникам  органів  внутрішніх  справ;

знешкодження тварин, що загрожують життю чи здоров’ю людей;

для попередження про намір застосувати зброю (постріл вгору), а також для подачі сигналу тривоги та виклику допомоги.

Забороняється застосовувати зброю щодо жінок з явними  ознаками вагітності  та  неповнолітніх,  крім  випадків  учинення  ними  збройного чи групового нападу,  а також проти працівників правоохорон­­­них органів під час виконання ними службових обов’язків.

Відповідальність за  незаконне  застосування  зброї   встановлюється законодавством України.

При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї особа повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.

 

Стаття 20. Носіння і перевезення зброї

Право на  винесення  зброї  і  бойових  припасів за межі місця їх  зберігання  (службового  приміщення,  квартири,  будинку   чи   іншого  приміщення) мають власники або користувачі зброї,  які отримали дозвіл  органів внутрішніх справ на її зберігання і носіння.

Перевезення зброї, бойових припасів здійснюється  за дозволом органів внутрішніх справ. Централізоване перевезення зброї  та бойових припасів здійснюється тільки в супроводі озброєної охорони.

Правила перевезення зброї, бойових припасів визначаються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Правила перевезення і носіння бойової ручної стрілецької зброї  військовослужбовцями і працівниками органів внутрішніх справ визначаються   законодавс­­­твом України,  нормативними  актами Кабінету Міністрів України, Збройних Сил України, інших військових  формувань  і  Міністерства  внутрішніх справ України.

 

Стаття 21. Зберігання зброї

 

Право на зберігання зброї надається фізичним і юридичним особам, які отримали у встановленому порядку  ліцензії  на здійснення діяльності, пов’язаної з обігом зброї або дозвіл на зброю і бойові припаси.

Зброя повинна зберігатися в умовах, що забезпечують її збереження та виключають доступ до неї сторонніх осіб.

Для зберігання  службово — штатної  зброї і бойових припасів, що належать різним організаціям, дозволяється створення пунктів централізованого зберігання зброї на базі підприємств, що мають особливі статутні завдання.

Правила зберігання службово–штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

До оформлення прийняття спадщини у разі тривалого (більше трьох місяців) відрядження проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших  поважних  причин з дозволу органу внутрішніх справ дозволяється тимчасове зберігання зброї без права користування в дорослого члена сім’ї або у близького родича власника зброї за умови дотримання правил її зберігання.

 

Стаття 22. Колекціонування зброї

 

Право на колекціонування зброї надається музейним закладам державної та комунальної форм власності для формування культурно-історичних колекцій, вивчення, експонування, проведення наукової реставрації. Установам культури для організації теле-кінозйомок,   юридичним  та фізичним особам, які раніше отримали в установленому порядку ліцензію на виробництво, ремонт чи реалізацію зброї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів або дозвіл на зброю.

 

Стаття 23. Експорт та імпорт зброї

 

Експорт та імпорт бойової ручної стрілецької зброї і бойових припасів до неї, а також її основних частин здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів  України  уповноваженими  державними  органами  з додержанням вимог чинного законодавства.

Експорт та імпорт цивільної, службово-штатної зброї і бойових  припасів  до  неї  здійснюється  після  проведення сертифікації зброї за дозволом Міністерства внутрішніх справ України підприємствами, організаціями, установами і громадянами, що мають ліцензію на виробництво, ремонт або реалізацію цивільної зброї та боєприпасів до неї, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів.

Ввезення зброї та бойових припасів для проведення їх сертифікації без права реалізації здійснюється в порядку,  встановленому статтею 13 цього Закону.

Ввезення та вивезення цивільної зброї та бойових припасів до неї громадянами України  проводиться  в  порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

 

Ввезення зброї, що належить іноземним юридичним особам, службово – штатної та бойової ручної стрілецької зброї іноземними громадянами та посадовими  особами  здійснюється  відповідно  до  укладених міжнародних договорів і міжурядових угод України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Така зброя повинна бути вивезена з території України у термін, встановлений угодою чи запрошенням.

 

Стаття 24. Транзит зброї

 

Транзит через територію України зброї, що належить іноземним юридичним або фізичним особам, а також інших вантажів, що охороняються  озброєною  охороною інших держав, здійснюється відповідно до укладених міжнародних договорів та міжурядових угод України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 25. Облік зброї

 

Вся виготовлена в Україні зброя, а також зброя, ввезена на її територію, підлягає облікові, який здійснюється шляхом збору, систематизації та реєстрації відомостей про наявність, стан та використання зброї в Україні в цілому.

Система обліку і порядок реєстрації зброї визначаються цим Законом, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України або уповноваженого ним органу.

В Україні ведеться інформаційна кулегільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах, сертифікованих видів і систем зброї. Порядок ведення кулегільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України.

Облік антикварної (історичної)  зброї в державних закладах культури, музеях відомчого підпорядкування, приватних колекцій зброї проводиться на основі вимог формування музейного фонду України”

Стаття 26. Контроль за обігом зброї

 

Державний контроль за обігом зброї та бойових припасів  (за винятком бойової ручної стрілецької зброї та бойових припасів до неї) здійснюється державними органами, уповноваженими на те чинним законодавством України.

Вказівки цих органів та їх посадових осіб у межах їх повноважень з питань  дозвільної  системи  щодо  зброї  є обов’язковими  до  виконання  всіма  державними  органами, підприємствами, установами, організаціями і громадянами.

Контроль за музейною зброєю здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Розділ ІІІ. Особливості обігу військової, службово-штатної та  цивільної зброї

 

Стаття 27. Бойова ручна стрілецька зброя

 

Обіг бойової ручної стрілецької зброї та бойових припасів до неї регулюється чинним  законодавством,  нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

 

Стаття 28. Службово-штатна зброя

 

Службово-штатна зброя надається в тимчасове користування особовому  складові охорони, працівникам і посадовим особам державних органів, підприємств, що мають особливі  статутні завдання чи здійснюють діяльність, пов’язану з обігом зброї, тільки за наявності особистого дозволу на зброю виключно для виконання службових повноважень, а також обов’язків відповідно до статутних завдань підприємств, установ і організацій.

Видача зброї  працівникам  і  посадовим особам підприємств, установ і організацій, що мають особливі статутні завдан­­­ня,   здійснюється  за  рішенням  керівників  цих підприємств,  установ і організацій  та  дозволом  органів  внутрішніх  справ  після  проходження  працівником,  посадовою  особою спеціального навчання з вивчення матеріально–технічної частини зброї, правил поводження з нею та застосування, і за відсутності у них підстав для заборони отримання  доз­­­волу на  зберігання чи носіння зброї,  передбачених статтями 11 і 14 цього Закону.

Такі працівники  мають проходити  періодичну перевірку на при­­­датність їх до дій в умовах,  пов’язаних із застосуванням зброї. Зміст  програми підготовки, навчання і  порядок  проведення  перевірки  затверджуються  Міністерством внутрішніх справ України.

Працівниками охорони — користувачами службово-штатної зброї можуть бути особи, віком  від 18 років до 60 років.

Перелік осіб,  яким  за  видом  діяльності  надається  право   на  зберігання і носіння службово-штатної зброї, встановлюється  за­­­конодавством України.

Особливості видачі  службово-штатної зброї окремим категоріям по­­­садових осіб установлюються законодавством України.

Особисті дозволи  на  зберігання і носіння службово-штатної зброї  видаються органами внутрішніх справ  на  підставі  подання  керівників  державних органів,  підприємств, установ і організацій, що мають особ­­­ливі статутні завдання,  в порядку,  встановленому нормативними актами  Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок і умови видачі дозволів на службово-штатну зброю встановлюються Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим ним органом.

Вся службово – штатна зброя повинна мати відповідне маркування. Порядок маркування встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

 

Стаття 29. Нагородна зброя

 

Нагородна зброя — це  бойова ручна стрілецька короткоствольна неавтоматична вогнепальна нарізна зброя, мисливська гладкоствольна  та  холодна  зброя, що передається в порядку заохочення в довічне володіння і ко­­­ристування офіцерам, генералам, адміралам Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства,    особам  начальницького  складу  Міністерства внутрішніх справ України, а також державним службовцям, які мають офіцерське звання. У разі  припинення права володіння і користування такою зброєю у випадках, пе­­­редбачених статтею 17 цього Закону,  вона повертається органові,  що її  видав, або здається до органу внутрішніх справ за місцем постійного проживання. Після смерті нагородженого нагородна зброя передається спадкоємцями до органу внутрішніх справ за місцем проживання для подальшого розгляду міжвідомчою спеціалізованою експертною комісією, яка приймає рішення про передачу зброї до музейних закладів державної та комунальної форм власності.

Нагородження осіб здійснюється  за особисті заслуги в забезпеченні обороноздатності України, недоторканності її державного кордону, підтримці високої бойової готовності військ, зміцненні національної безпеки, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, за бездоганну багаторічну службу, зразкове виконання військового та службового обов`язку, виявлені при цьому честь і звитягу на підставі Указу Президента України або наказів міністра оборони України, міністра  внутрішніх справ України керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування.

Нагородна зброя реєструється в органах внутрішніх справ за місцем  проживання нагородженого і зберігається в порядку,  встановленому нор­­­мативними актами Кабінету Міністрів України чи уповноваженого ним органу.

Особи, нагороджені зброєю,  мають право на її зберігання, носіння  і користування.

Стаття 30. Колекційна зброя

 

Колекційна зброя — це зброя, зразки, якої спеціально відбираються та об’єднуються за класифікаційними властивостями еволюційних, художньо-стильових, меморіальних характеристик для формування культурно-історичних колекцій.

Колекційною може бути як антикварна (історична), так і сучасна зброя.

Вогнепальна колекційна зброя, яка використовується під час експонування в музейних експозиціях, під час  теле-кінозйомок, повинна бути приведена в стан, що виключає можливість її миттєвого застосування.

Вогнепальна зброя  і бойові припаси, що використовуються як експонати на виставках, а також  зареєстрована  зброя,  що зберігається  відповідно до вимог чинного законодавства, не потребують приведення їх у непридатний до стрільби стан.

 

Стаття 31. Спортивна зброя

 

Спортивна зброя — вид цивільної зброї,  що  відповідає стандартам міжнародних чи національних спортивних федерацій і призначається для проведення спортивних змагань та підготовки спортсменів і виконання ними кваліфікаційних нормативів.

 

Стаття 32. Мисливська зброя

 

Мисливська зброя — вид цивільної зброї, (мисливські карабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною „парадокс” з нарізами 100 – 140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці із свердловиною “сюпра”, комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи та мисливські малокаліберні гвинтівки),  яка використовується громадянами, підприємствами і організаціями всіх форм власності для промислового, спортивного та любительського полювання.

Мисливські гладкоствольні   рушниці   можуть   також використовуватися як спортивна зброя та для охоронної діяльності.

 

Стаття 33. Зброя самооборони

 

Зброя самооборони – це вид цивільної зброї, яка за своїми  конструктивними  та  тактико-технічними  даними може використовуватись для самозахисту, захисту інших громадян, майна тощо від злочинних та інших протиправних посягань. До неї належать:

газові  пістолети  і   револьвери  калібру до 12 мм, патрони до яких заряджені речовинами сльозо­­­точивої та  дратівної дії. Для зарядження зазначеної зброї самооборони допускаються рецепту­­­ри, розроблені на основі речовин сльозоточивої та дратівної  дії,  які  пройшли токсиколого — гігієнічні  випробування і відповідають вимогам Міністерства охорони здоров’я  України;

пістолети і револьвери вітчизняного виробництва калібру до 12 мм, патрони до яких споряджені гумовими або іншими аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, які пройшли відповідну сертифікацію і допущені до використання.

До зброї самооборони не належать спеціальні засоби індивідуально­­­го захисту (упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії — га­­­зові балончики, механічні розпилювачі).

Власники зброї самооборони зобов’язані один раз на три роки з метою перевірки наявності та технічного стану представити зброю до органу  внутрішніх  справ  за  місцем реєстрації.

Як зброя самооборони може використовуватися мисливська гладкоствольна зброя.

 

Розділ ІV. Особливості реалізації та  припинення  прав, пов’язаних  з  володінням  зброєю та боєприпасами, а також здійснення діяльності, пов’язаної з обігом зброї

 

Стаття 34. Права і обов’язки власників зброї

 

Юридичні та фізичні особи, що придбали зброю та бойові припаси у власність або набули її в повне господарське відання, мають право:

— володіти,  користуватися  та  розпоряджатися  ними  з додержанням положень цього Закону;

— передавати зброю на тимчасове зберігання та користування іншим особам у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

— на компенсацію вартості зброї і боєприпасів у разі їх оплатного вилучення або добровільної здачі.

Власники зброї   зобов’язані   додержуватися   правил, встановлених чинним законодавством щодо обігу зброї, зокрема:

— реєструвати та перереєстровувати належну їм на законних підставах зброю;

— своєчасно вносити плату за видачу дозволу на зброю та перереєстрацію зброї, сплачувати щорічний податок на зброю;

— своєчасно  повідомляти  органи  внутрішніх  справ про реалізацію зброї та знімати реалізовану зброю з обліку в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України;

— забезпечувати збереження зброї і бойових припасів;

— користуватися  зброєю  відповідно  до  її  цільового призначення;

— вести облік придбаної відомчої зброї та бойових припасів;

— юридичні особи – забезпечувати безперешкодний прохід і допуск до зброї працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на територію підконтрольних об’єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;

— фізичні особи – своєчасно доставляти вогнепальну зброю до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації для перевірки її наявності та огляду технічного стану;

— на вимогу органів внутрішніх справ пред’являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для контролю;

— негайно повідомляти органи внутрішніх справ про втрату або викрадення зброї, боєприпасів та дозволу на зброю, а також про зміну місця проживання, прізвища;

— мати при собі дозвіл на зброю у разі її носіння чи транспортування;

— кожні п’ять років проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Стаття 35. Права і обов’язки користувачів зброї

 

Користувачі зброї мають право:

— володіти і користуватися зброєю відповідно до чинного законодавства;

— застосовувати зброю в порядку,  передбаченому  чинним законодавством.

Користувачі зброї зобов’язані:

— дотримуватись встановленого порядку поводження зі зброєю та бойовими припасами;

— забезпечувати безперешкодний прохід та доступ до зброї працівників, що здійснюють державний контроль за обігом зброї, на території підконтрольних об’єктів і місць зберігання зброї, а також надавати їм необхідну документацію;

— на вимогу органів внутрішніх справ пред’являти зброю, дозвіл на зброю та інші документи для перевірки.

 

Стаття 36. Особливості укладення цивільно-правових угод щодо зброї

 

Власники зброї та бойових припасів можуть укладати щодо них цивільно-правові угоди тільки з особами, які мають дозволи на зброю чи на придбання зброї та боєприпасів або ліцензію на виробництво, ремонт та реалізацію цивільної, службово-штатної зброї і бойових припасів, дозвіл на відкриття та функціонування стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів, виставок сучасної та антикварної (історичної) зброї.

 

Стаття 37. Спадкування зброї

 

Спадкування зброї  здійснюється  за  умови  одержання спадкоємцем дозволу або ліцензії, передбачених статтями 13 та 36 цього Закону, у порядку, встановленому чинним законодавством.

У разі відсутності серед спадкоємців осіб, які мають або можуть мати право на придбання зброї, або їх відмови мати у власності зброю, остання разом з бойовими припасами протягом 10 — денного терміну повинна бути здана до органу внутрішніх справ на зберігання, а в 30 — денний термін після отримання свідоцтва про право на спадщину бути направлена спадкоємцем на реалізацію або відчужена особі, що має відповідний дозвіл або ліцензію. У такий же термін спадкоємець, що має право і бажання придбати зброю, повинен подати заяву про її переоформлення на своє ім’я.

 

Стаття 38.  Права  та  обов’язки  виробників  зброї та бойових припасів

 

Виробники зброї та бойових припасів мають право:

— власності  або  повного  господарського  відання  на виготовлену зброю та бойові припаси, а також на прибутки від їх реалізації;

— виготовляти зброю і бойові припаси відповідно до виданої ліцензії та реалізовувати їх замовникам;

— здійснювати  конструктивні  розробки  і  випробовувати виготовлену зброю і бойові припаси в порядку, встановленому чинним законодавством.

Виробники зброї і бойових припасів зобов’язані:

— додержуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо виготовлення зброї та бойових припасів;

— забезпечувати  відповідність  виготовленої  зброї  та бойових припасів державним стандартам;

— засвідчувати виготовлену зброю маркірувальними позначками і обліковими номерами, а бойові припаси —  маркірувальними позначками;

— вести облік виготовленої зброї та бойових припасів;

— забезпечувати  збереження виготовленої зброї, запасних частин, деталей до неї, бойових припасів та їх компонентів;

— своєчасно проводити сертифікацію вироблюваної зброї та бойових припасів.

Виробники зброї та бойових припасів мають право:

власності або   повного  господарського  відання  на  виготовлену  зброю, бойові припаси,  а також на при­­­бутки від їх реалізації;

виготовляти зброю,  бойові припаси відповідно до виданої ліцензії та продавати їх замовникам;

здійснювати конструкторські розробки  і  випробовувати  виготовлену  зброю, бойові  припаси в порядку, вста­­­новленому  законодавством України.

Виробники зброї, бойових припасів і патронів зобов’язані:

забезпечувати відповідність виготовленої зброї,  бойових припасів   державним стандартам;

засвідчувати виготовлену   зброю   маркувальними  позначками  і  обліковими номерами,  а бойові припаси — маркувальними позначками;

вести облік виготовленої зброї та  бойових припасів;

забезпечувати збереження виготовленої зброї, запасних частин до неї, бойових припасів і компонентів  бойових припасів;

мати сертифікати  на всі види зброї та  бойові припаси, що виготовляються;

проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з виготовленої вогнепальної нарізної зброї, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом;

продавати в установленому порядку виготовлену  зброю та  бойові  припаси.

 

Стаття 39. Права і обов’язки суб’єктів, які здійснюють реалізацію зброї та бойові припасів

 

Реалізація антикварної (історичної) зброї проводиться на підставі державної експертизи, проведеної закладами культури у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

Суб’єкти господарювання,  які  здійснюють реалізацію зброї та бойових припасів згідно з отриманими ліцензіями, мають право:

— здійснювати всі види оптової, роздрібної та комісійної торгівлі зброєю та бойовими припасами;

— укладати в установленому порядку цивільно-правові угоди з виробниками та власниками зброї і бойових припасів;

— здійснювати експортно-імпортні операції відповідно до вимог чинного законодавства;

— учиняти інші дії, не заборонені чинним законодавством.

Суб’єкти господарської діяльності, які  відповідно  до ліцензій  здійснюють  реалізацію зброї та бойових припасів, зобов’язані:

— дотримуватися правил, встановлених чинним законодавством щодо реалізації зброї та бойових припасів;

— реалізовувати тільки сертифіковані види вогнепальної зброї та бойових припасів;

— реалізовувати зброю та бойові припаси особам,  що  мають відповідний дозвіл на зброю;

— вести облік придбаної для реалізації та реалізованої зброї  та бойових припасів і подавати органам внутрішніх справ відомості про реалізовану зброю і осіб, що її придбали, у порядку та за формою, встановленими Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом;

— забезпечувати зберігання зброї та боєприпасів у порядку, визначеному статтею 21 цього Закону:

— проводити відстріл і передавати до державної кулегільзотеки кулі та гільзи, відстріляні з вогнепальної нарізної зброї, що продається ними, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Забороняється продаж зброї юридичним  і фізичним особам, які не пред’явили дозволу на придбання відповідного виду зброї, а також бойових припасів без наявності дозволу на придбання зброї чи її зберігання і носіння, не відстріляної в установленому порядку зброї та за відсутності сертифіката відповідності на кожний вид зброї.

Стаття 40. Основні умови отримання ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з обігом зброї та боєприпасів

 

Ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, бойових припасів до зброї, крім бойової ручної стрілецької зброї та бойових припасів до неї, здійснення іншої діяльності, пов’язаної з обігом зброї, видаються Кабінетом Міністрів України або уповноваженими ним органом за  заявою  суб’єкта господарювання. Заявники зобов’язані подати установчі документи, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймається в термін не більш як 30 днів з дня одержання заяви та необхідних документів. Ліцензія на здійснення певного  виду діяльності, пов’язаного з обігом зброї, видається на строк не менше ніж три роки. У разі закінчення строку  дії ліцензії, суб’єкт господарювання повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Стаття 41. Підстави для відмови у видачі ліцензії

 

Підставами для відмови  у  видачі  ліцензії,  а  також продовження терміну її дії можуть бути:

а) неподання  заявником  усіх необхідних документів або подання ним відомостей, що не відповідають дійсності;

б) відсутність необхідних умов для забезпечення виробництва, ремонту,  реалізації, зберігання та обліку зброї і бойових припасів або незабезпечення цих умов.

 

Стаття 42. Зупинення дії ліцензії

 

Зупинення дії ліцензії  на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів, частин, бойових припасів до зброї, крім бойової ручної стрілецької зброї та бойових припасів до неї, здійснюється органами, що їх видали, у разі виявлення порушень, що виключають можливість здійснення відповідного виду діяльності, на період до їх усунення.

У випадку, якщо виявлені порушення є підставою до анулювання ліцензії, дія останньої призупиняється до остаточного вирішення питання про анулювання ліцензії.

У разі зупинення дії ліцензії і до прийняття остаточного рішення про анулювання чи продовження дії ліцензії особа, щодо якої воно було прийняте, у 10 — денний термін з дня зупинення дії ліцензії повинна передати наявну в неї зброю та боєприпаси на зберігання чи реалізацію іншій особі, що має на це право, або до органу внутрішніх справ.

Рішення про призупинення дії ліцензії може бути прийняте не пізніше ніж через 10 днів з моменту виявлення порушення.

Зупинення дії ліцензії може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.

 

Стаття 43. Анулювання ліцензії

 

Анулювання ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію зброї, її вузлів та частин, бойових припасів до зброї, крім бойової ручної стрілецької зброї та бойових припасів до неї можливо за умови:

а) добровільної відмови від ліцензії або дозволу;

б) ліквідації відповідного  підприємства,  установи  або організації;

в) систематичного  (більше двох разів протягом року) невиконання у встановлений термін письмового попередження про усунення порушень законодавства, зробленого органом, яким видана ліцензія, або одноразового грубого порушення, яке призвело або створило реальну загрозу втрати зброї чи порушення її обліку;

г) виникнення  обставин,  передбачених статтею 41 цього Закону.

Рішення про анулювання ліцензії має  бути  прийняте  у 30 — денний термін з моменту виявлення порушення.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене до суду в установленому законом порядку.

 

Стаття 44. Вилучення зброї та бойових припасів

 

Зброя та бойові припаси вилучаються за рішенням органу, що видав ліцензію на  здійснення  господарської діяльності, пов’язаної з обігом зброї,  бойових припасів або дозвіл на зберігання зброї, чи інших уповноважених  на це органів у разі:

а) відсутності ліцензії на виробництво, ремонт, реалізацію зброї і бойових припасів, здійснення інших видів діяльності, пов’язаних із обігом зброї або дозволу на зброю;

б) притягнення  до  адміністративної  чи  кримінальної відповідальності за правопорушення, учинені із застосуванням зброї або  за порушення правил її обігу до прийняття рішення у встановленому порядку;

в) прийняття рішення про оплатне вилучення, конфіскацію чи звернення стягнення на майно в порядку, встановленому чинним законодавством;

г) у випадках, передбачених частиною 2 статті 16 та частиною 2 статті 46 цього Закону.

Вилучена зброя та  бойові припаси  зберігаються  в  органах внутрішніх справ до прийняття остаточного рішення в порядку, передбаченому  чинним  законодавством.

Вилучення зброї та бойових припасів здійснюється з дотриманням вимог, встановлених Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним кодексами України, а  також  Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Порядок реалізації   вилученої   зброї  встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.

 

Розділ V. Захист прав, вирішення спорів та відповідальність за порушення законодавства про зброю

 

Стаття 45.  Недопустимість  обмеження  прав  виробників, власників і користувачів зброї

 

Право власності виробників, користувачів і власників зброї може бути обмежене в разі невиконання ними своїх обов’язків у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішення про вилучення зброї та боєприпасів, припинення, непродовження, анулювання чи зупинення дії дозволу на зброю, ліцензії на здійснення діяльності, пов’язаної з обігом зброї, відмову в їх видачі, а також інше рішення, що обмежує права, передбачені цим Законом, повинно  бути  письмово  оформлене уповноваженим на це органом чи посадовою особою з викладенням мотивів та підстав його прийняття і повідомлено особі, щодо якої воно прийняте, протягом 10 днів з моменту його прийняття. Дане рішення може бути оскаржено в суді.

 

Стаття 46. Відповідальність за порушення законодавства про зброю

 

Особи, винні в порушенні порядку обігу зброї та бойових припасів, а також у її розкраданні, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушення порядку ввезення, термінів вивезення зброї та бойових припасів  іноземними  юридичними  та  фізичними  особами, встановлених частиною 3 статті 12 та частиною 8 статті 23 цього Закону, а також порушення ними правил їх обігу на території України  тягне  за  собою  адміністративну відповідальність порушника і вилучення  зброї  та  бойових припасів  у  порядку, встановленому чинним законодавством України.

 

Розділ VІ. Дія міжнародних договорів

 

Стаття 47. Дія міжнародних договорів

 

Якщо міжнародним  договором  України,  ратифікованим  у встановленому порядку, визначені інші правила обігу зброї, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору України.

 

Розділ VІІ. Заключні положення

І. Закон набирає чинності з моменту його опублікування.

 

ІІ. Кабінетові Міністрів України у шестимісячний строк:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України для приведення його у відповідність до цього Закону;

привести у відповідність до цього Закону раніше прийняті рішення Кабінету Міністрів України, які не відповідають його вимогам, та прийняти необхідні рішення на його виконання;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що не  відповідають цьому Законові, а також прийняття ними відомчих нормативних актів щодо його реалізації.

 

ІІІ. Установити, що раніше видані дозволи на придбання, зберігання та  носіння  вогнепальної  зброї,  ліцензії  на виробництво, ремонт та реалізацію зброї зберігають чинність до закінчення терміну їх дії.

Поддержите сайт, не проходите мимо рекламы:

 

К статье “Закон України про зброю” есть комментарии:

  1. А как быть с теми, кто вышел во двор и застрелил, а теперь говорит , что человек с активной жизненной позицией, что ему показалось, что люди совершают противоправные действия ?
    Стреляет в людей не впервые , а вот дошел до того, что убил. Граждане, бойтесь Лыха Максима Николаевича . Сейчас в СИЗО, но ведь когда -то выйдет.,

    1. Если застрелили, есть за что.
      «Хомячки» пусть дома сидят.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.


3 + 6 =