Капітан Роман Боровньов, командир батареї протитанкового дивізіону 44-ї артбригади розповів, чого не навчатимуть у книжках, але що знадобиться у зоні АТО. Про це він розповів в інтерв’ю “Українській правді“.
Основну роль в боях відіграє артилерія – так було, починаючи з Курської дуги. Артилерія починає бій, діє в найгострішій фазі і прикриває війська при відступі. Піхота не скрізь може дістати, а артилерія – так. Тому її й називають “Богами війни”.
“В АТО я від самого початку. Зголосився їхати одразу – мобілізовані воюють, а я, кадровий воєнний, вдома сидітиму? Починав зі звукометричної розвідки, зараз командую батареєю протитанкового дивізіону 44-ї артбригади”, – говорить військовий.
Коли вояки тільки приїхали в АТО, працювали як книжка пише. Потім зрозуміли, що це неефективно.
“Раніше ми готували вогневі позиції для батареї, але розвідка противника виявляла їх дуже швидко. Тільки-но заїдемо на позиції – нас накривають мінометами. Тож почали робити інакше: розгортаємо батарею з ходу, без якоїсь підготовки”, – ділиться капітан.
Наприклад, у їхньому підрозділі вигадали “липові” гармати.
“Тут немає ніякого секрету: ми робили з дерев гармати і ставили на позиції у посадках. Противник стежить за допомогою безпілотників, але близько підлетіти не може – зіб’ють. Визначити здалеку, чи це липова гармата чи справжня, непросто. Поки розвідка противника думає – ми переміщуємось в інше місце”, – ділиться Роман.
Окрім липових гармат, у них ще була “фішка” – парад у Вуглегірську.
Аби ввести місцевих в оману, вони влаштовували “паради”.
“У сильні снігопади (коли погіршується видимість) – усю техніку, яка була на ходу, виводили обхідними шляхами майже до Дебальцевого. Там зводили усе в колону – і з ревінням і димом заїжджали центральною дорогою в місто. І так – 2-3 рази в день, поки валить сніг”, – говорить військовий.
Приїжджали, розставляли усе на позиції, накривали маскувальними сітками, піджимали кілками, наче там щось є, потім тихцем виїжджали, вишикувались у колонну – і знову з ревінням на центральну площу.
За його словами, вже до вечора сєпари оголошували “терміновий збір” і кіпіш: “Прийшло в три рази більше техніки, ніж було!” Вони думали, що там вже стільки війська, скільки людей не живе.