«Це наша манюня» — демонструють бійці ЗСУ на околиці Мар’їнки легендарний кулемет Максима, а в народі просто «Максим».

кулемет Максим

Кулемет Максима який використовують бійці при обороні Мар’їнки

Дана модель кулемета «Максим» 1937 року випуску. Група прийняла його на озброєння влітку 2016 року. Але, за словами бійців, працює ефективно до цих пір. «Основний мінус — вага. А так — це дуже хороша зброя. З плюсів — калібр 7.62. Пробиває наскрізь бронетехніку, БМП. Б’є доволі прицільно в межах кілометра, загальна дальність — як мінімум три. Має хорошу фіксацію по горизонталі й вертикалі. Разброс максимум 2 сантиметри. Дасть фору будь-якому кулемету», — ділиться враженнями від роботи з кулеметом боєць Андрій.

Попри наявність більш-менш сучасної зброї, бійці не засмучені використанням майже 80-річного апарата. «Кулемет безвідмовний. Водичку тільки підливай і працюй. Я неодноразово стріляв з «покемона» (радянський кулемет Калашникова (ПК) — Gazeta.ua) та з інших, але це ні на що не проміняю. Навіть сучасні кулемети не переплюнуть його по боєздатності. Мабуть він пройшов вже Рим, Крим і мідні труби, а живий» — сміється боєць. Багато хто вважає, що кулемет Максима є російським, хоча насправді це британській кулемет, хоч і виготовлявся в Росії з 1904 року. «Нічого, ми йому зробили українське православне хрещення. Тепер він не має нічого спільного з москалями», — сміється боєць Сергій.

Довідка: Кулемет Максима — станковий кулемет, розроблений британським зброярем американського походження Хайремом Стівенсом Максимом у 1883 році. Став одним з родоначальників автоматичної зброї. Широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899—1902 рр., Першої світової і Другої світової воєн, а також у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття, а також зустрічається в «гарячих точках» по всьому світу і в наші дні. Після успішної демонстрації кулемета в Швейцарії, Італії і Австрії Хайрем Максим приїхав в Росію з показовим зразком кулемета 45-го калібру (11,43 мм). У 1887 році пройшли випробування кулемета «Максим» під 10,67-мм набій гвинтівки Бердана з димним порохом. У березні 1904 року було підписано контракт про виробництво кулеметів «Максим» на Тульському збройовому заводі. Вартість виробництва тульського кулемета (942 рублі + 80 фунтів стерлінгів комісійної винагороди фірмі «Віккерс», всього близько 1700 рублів) була дешевше, ніж вартість придбання у англійців (2288 рублів 20 копійок за кулемет). У травні 1904 року на Тульському збройовому заводі почалося серійне виробництво кулеметів. Кулемет системи Максима має середній темп стрільби — 600 пострілів за хвилину (в залежності від версій варіюється від 450 до 1000), а бойова швидкострільність становить 250-300 пострілів за хвилину. Для стрільби з кулемета застосовуються гвинтівочні набої 7,62 × 54 мм R з кулями зразка 1908 року (легка куля) і зразка 1930 року (важка куля). На деяких кулеметах також міг встановлюватися оптичний приціл. Кулемет спочатку встановлювали на громіздкі лафети, за зразком лафетів мітральєзи; потім з’явилися портативні станки, звичайно на триногах; в російській армії з 1910 року використовувався колісний станок, розроблений полковником А. А. Соколовим. Цей станок надавав кулемету достатню стійкість при стрільбі і дозволяв, на відміну від триног, легко переміщати кулемет при зміні позиції. Кулемет «Максим» був призначений для підтримки піхоти вогнем, а також для придушення вогню противника і розчищення шляху піхотинцям при наступі, або для прикриття під час відступу. В обороні кулемет «Максим» був призначений для боротьби з вогневими точками противника, для обстрілювання відкритих підступів. Виготовлення одного кулемета Максима вимагає 2448 операцій і займає 700 робочих годин.

Реклама

 

Добавить комментарий

1 + 6 =


Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

При наличии ссылок и мата комментарий не опубликуется без проверки администратором